Хуліганство у групах Viber та інших соц. мережах!

Нетривіальне питання: ЧИ Є ПОРУШЕННЯМ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ (хуліганство, дрібне хуліганство) НЕНАЛЕЖНА ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ У ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ (публікації в соціальних мережах, меседжерах і т.ін.) ?

В якості прикладу розберемо Постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 травня 2020 року в справі № 288/628/20 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89326799), якою Особу-1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173КУпАП (дрібне хуліганство) з накладенням штрафу.
За обставин справи, Особа-1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: виставила у спільну групу «вайбер» села Макарівка своє оголене фото.
В якості доказу винуватості суд поклав в основу визнання вини порушницею, протокол про адмінправопорушення та матеріали дільничного офіцера поліції, зареєстровані в ЄО № 1256 від 18.04.2020 (в Постанові суду не розкрито, які саме, прим.).
Про недоведеність вини Особи-1 та необґрунтованість означеного судового рішення – пізніше.

Головне питання – в іншому. Чи в принципі можливо вчинити хуліганство (дрібне хуліганство) у віртуальному просторі? Чи включені до об’єкту протиправних (злочинних) посягань суспільні відносини щодо комунікації людей в мережі Інтернет?

За визначенням статті 173 КУпАП: ДРІБНЕ ХУЛІГАНСТВО – це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Перелік таких протиправних дій не є вичерпним, що зумовлює необхідність оцінки судом конкретних дій особи в кожному конкретному випадку.
Стаття 296 Кримінального кодексу України кваліфікує ХУЛІГАНСТВО як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. В кримінальному праві хуліганство – суто оціночна категорія, але за чітко визначеними критеріями.

Головним у розумінні досліджуваного питання є те, що основним безпосереднім об'єктом хуліганства завжди виступає ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК.
Водночас чинне законодавство України не містить універсального нормативного визначення поняття «громадський порядок».

Так, абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" від 08.07.2011 N 3673-VI, поняття «громадський порядок» визначається як сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій під час підготовки та проведення футбольних матчів шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм.
Непогане визначення. Однак, нажаль, сфера його застосування обмежується сферою застосування означеного Закону N 3673-VI (згідно з його Преамбулою): відносинами, пов’язаними з підготовкою та проведенням на території України футбольних матчів.
В минулому, до 28 липня 207 року діяло нормативне визначення поняття «Громадський порядок», закріплене наказом МВС України від 11 листопада 2010 року N 550 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", згідно якого Громадський порядок – це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі. Проте, означений Наказ втратив чинність на підставі наказу МВС України 28.07.2017 № 650, яким поняття «громадський порядок» не визначено.

Не розкриває означене поняття і Кримінальний кодекс України (та й не повинен цього робити, оскільки згідно статті 1 КК має зовсім інші завдання).

Тому, для вірного розуміння безпосереднього об’єкту як дрібного, так і кримінально караного хуліганства: поняття «громадський порядок» – звернімось до правових позицій Верховного Суду.
***
1. Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 березня 2019 року у справі № 431/3002/16-к: «ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у забезпеченні громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав і свобод, зокрема права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі та ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських обєднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.».
2. Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 листопада 2018 року у справі № 689/695/17: «ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК, тобто комплекс суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок та дотримання правил поведінки у суспільному житті та побуті.».
3. Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 січня 2020 року у справі № 751/4233/18 «ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних - етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.».
***
Кожне з цих трьох визначень поняття «громадський порядок» є узгодженим та не суперечить іншому.

Як видно, ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ ПОНЯТТЯ «ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК» згідно правових позицій Верховного Суду є наступні:
- 1) це суспільні відносини, сформовані внаслідок дії правових норм,
- 2) це суспільні відносини, сформовані внаслідок МОРАЛЬНИХ - ЕТИЧНИХ ЗАСАД, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників;
- 3) це комплекс відносин які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності;
- 4) це комплекс відносин які забезпечують спокійний відпочинок та дотримання правил поведінки у суспільному житті та побуті;
- 5) громадський порядок знаходить свій вияв (відображається) у забезпеченні громадського спокою, охороні здоров’я, честі та гідності людини, її прав і свобод, зокрема права на відпочинок, усталених правил співжиття, КОМУНІКАЦІЇ (СПІЛКУВАННЯ), у поведінці в побуті, у ПОВАЗІ ТА СТАВЛЕННІ ЧЛЕНІВ СПІЛЬНОТИ один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об’єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю;
-6) громадський порядок полягає в ДОТРИМАННІ УСТАЛЕНИХ ПРАВИЛ СПІВЖИТТЯ.
---
З’ясувавши зміст поняття «громадський порядок» можна прийти лише до єдиного висновку. А саме, до сфери протиправних посягань (безпосереднього об’єкту) таких дій як хуліганство (дрібне хуліганство) слід також віднести і спілкування людей у віртуальному просторі (соціальні мережі, групи в менеджерах і т.ін.).
Але під правовим захистом від хуліганства перебуває лише таке віртуальне спілкування, яке здійснюється на підставі правових та/або морально-етичних норм, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників, і яке забезпечує нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності або спокійний відпочинок, та відповідає усталеним правилам співжиття.

В протилежному випадку, якщо віртуальне спілкування є формою протиправної діяльності (наприклад, DarkNet) або засноване на аморальних принципах (які-небудь похабні «гумористичні» групи у тому самому Viber), то безумовно таке віртуальне спілкування не має жодного відношення до поняття «громадський порядок» і тому не може бути безпосереднім об’єктом хуліганства (дрібного хуліганства).

За обставин взятої для прикладу справи № 288/628/20 – безпосереднім об’єктом дрібного хуліганства виступило віртуальне спілкування людей в менеджері Viber, об’єднаних у групу села Макарівка. Означене віртуальне спілкування цілком входить до поняття «громадський порядок» згідно правових позицій Верховного Суду, а тому підлягає юридичному захисту від хуліганських дій.
***

P.S. Щодо оцінки Постанови суду в справі № 288/628/20 – вона є цілком необгрунтованою в частині притягнення Особи-1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, виключно за відсутності доказів наявності умислу в особи порушника на вчинення хуліганства.
Як пояснила суду порушниця, своє оголене фото у групі Viber вона опублікувала випадково, маючи дійсні наміри відправити це фото особисто своїй донці з метою отримання консультації у лікаря щодо проведення медичного втручання.
Таке пояснення Особи-1 вказує на відсутність в неї умислу на порушення громадського порядку, оскільки випадковий характер спрямування нею фотографії у спільну групу може вказувати лише на необережний характер її дій. Тоді як обов’язковою суб’єктивною ознакою дрібного хуліганства статтею 173 КУпАП передбачено наявність умислу особи на порушення громадського порядку.
Наміри Особи-1, згідно її пояснень, були обмежені виключно сферою її приватного спілкування зі своєю донькою. Ця сфера підлягає правовому захистові згідно ст. 8 Конвенції, що виключає будь-яке посягання Особи-1 на громадський порядок.
Інші докази, які б спростовували пояснення Особи-1 про необережний характер її дій та вказували б саме на наявність в нею умислу на порушення громадського порядку (як то: наступні коментарі особи в спільній групі стосовно опублікованого нею фото і т.ін.) в суду відсутні.
Відтак, суд зобов’язаний був закрити провадження у справі № 288/628/20 за відсутності в діях Особи-1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
---
© Адвокат Сергій Тишківський.

/ https://www.facebook.com/vinnadvokat/posts/1179102985767793?__tn__=K-R /