Запитання: "Коли батьків можуть позбавити прав щодо дитини?".

Відповідає адвокат Тишківський С.Л.:

" Підстави позбавлення батьківських прав наведені в ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

 - не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

- ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

 

В постанові Пленуму від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ  про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Верховний Суд України зазначає, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони:

* не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;

*не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;

*не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;

*не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;

*не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;

*не створюють умов для отримання нею освіти.

 

Орієнтовними способами доведення перелічених вище обставин є наступні:

Неучасть батька або матері у навчанні дитини – відповіддю на запит зі школи, характеристикою батька або матері, виданою школою, наданням чеків та квитанцій про оплату витрат, пов’язаних із навчанням.

 

Неучасть батька або матері у позашкільному розвитку дитини – аналогічними документами із гуртків та секцій, які відвідує дитина.

 

Байдужість до стану здоров’я дитини – відповіддю на запит від медичного закладу, в якому лікувалась дитина, наданням копій квитанцій та чеків, що підтверджують витрати конкретного із батьків на оплату всіх витрат, пов’язаних із наданням дитині медичної допомоги.

 

Перешкоджання у здійсненні можливості розширення світогляду – наприклад, ненаданням дозволу дитині на виїзд за кордон, забороною відвідувати певний навчальний заклад тощо.

 

Відсутність спілкування з дитиною є найбільш складним для доказування фактом, оскільки доведенню підлягає не лише сам факт не спілкування із дитиною, а також встановлення вільної можливості спілкуватись із дитиною. Так, навіть Верховний Суд України наводить приклад, у якому було відмовлено у позбавленні батьківських прав, оскільки не було доведено про обізнаність батька про місце перебування дитини. За аналогією судом можуть бути застосовані норми і щодо номеру телефону дитини та інших обставин, які перешкоджали батьку вільно спілкуватись із дитиною. Для доведення вказаних фактів слід долучити свідків, а також отримати висновок органу опіки і піклування.

 

Етапи процедури позбавлення батьківських прав наступні:

 1) звернення до органу опіки і піклування;

2) отримання висновку органу опіки про можливість позбавлення батьківських прав та участь в засіданнях органів опіки;

 3) складання позовної заяви про позбавлення батьківських прав;

 4) надання висновку до суду та участь у судових процесах щодо позбавлення батьківських прав органу опіки та піклування; В переважній кількості випадків суд зобов’язує орган опіки та піклування як учасника процесу підготувати та надати висновок до суду.

 5) рішення суду.

 

Органами опіки є виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад, а також районні (районні у м. Києві) держадміністрації. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи і управління місцевої державної адміністрації районів, районів міста Києва, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції.

У м. Вінниці – це Служба у справах дітей Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50; тел. (0432) 67-13-73 ).

 

Орієнтовний перелік необхідних документів для позбавлення батьківських прав, у випадку звернення до суду одним із батьків: 

  • Копія паспорта заявника;
  • Довідка про склад сім’ї форми № 3;
  • Копія свідоцтва про народження дитини;
  • Копія свідоцтва про розірвання шлюбу (за наявності);
  • Заява дитини, після досягнення нею 14-річного віку;
  • Заява батька, на чиєму утриманні перебуває дитина;
  • Характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у вихованні;
  • Довідка з місця навчання дитини (в т.ч. дошкільного закладу, спортивних секцій тощо);
  • Акт обстеження житлово-побутових умов (з ЖЕКу або органу опіки);
  • Довідка з місця роботи матері (батька), дані про доходи (того з батьків хто звертається з позовом про позбавлення батьківських прав);
  • Характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;
  • Висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування) і т.д.

Можуть бути надані й інші документи, що підтверджують невиконання батьківських обов'язків (довідки про судимість, з виконавчої служби про заборгованість по аліментах, суду, нарколога, психіатра, дільничного за місцем проживання і т.п.).

 

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду про позбавлення батьківських прав мають такі особи:

один з батьків;

опікун, піклувальник;

особа, в сім'ї якої проживає дитина;

заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває;

орган опіки та піклування;

прокурор;

сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

 

Будь-які інші особи не мають права порушувати перед судом питання про позбавлення батьківських прав.

При розгляді справи  жоден доказ не має вирішального значення для суду, а тому суд може не погодитись із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

 

Наслідками позбавлення батьківських прав є такі, що особа, позбавлена батьківських прав:

- втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

- перестає бути законним представником дитини;

- втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

- не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

- не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

- втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

 

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

 

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

 

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (ст. 169 Сімейного кодексу України)."